ШУРХОТІТИ, ХОЧУ́, ТИ́Ш,

Шурхотіти, хочу́, ти́ш, гл. Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть. Лохв. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 519.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ШУРЧАТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш, →← ШУРХНУТИСЯ, НУСЯ, НЕШСЯ,

T: 123